пʼятниця, 14 квітня 2017 р.

Я маю терпіння,
 Я більше нічого немаю.
Ще ,мабуть,трохи кохання.
Замислилась...
Та все ж більш не бажаю.

Я маю терпіння ,
Я більше нічого немаю.
На мить уяви.
Спогади...
Я на тебе чекаю.
Мої руки ,твої руки,наші руки.
Мої,твої,наші.
Їх єднали ми ,так бажали ми ,
Де вони?
Живу  мріями.

Знову я ,знову ти,
Я ,ти .
А де ми?
Так кохали ми ,так раділи ми ...
Загуло?
В мене ні!
Так чекала я ,так  жадала я ...
Не відбуло.
А ти ?

Мої спогади ,твої спогади ,наші спогади.
Твої,мої,наші.
Вже забули ми ,відболіли ми?
Це ти ,а я ні...

Моя зима,твоя зима ,а наші?
А наші сніги.
Пам'ятаю я ,памятаєш ти.
А ми?...

субота, 8 квітня 2017 р.

Наша зима така божевільна,
Зігрій руки в моєму волоссі .
Ти не віриш,а я кохаю.
Сказати правду? Я пам'ятаю досі.

Казала я собі :'Мовчи!',
Казала  я собі ,а серце знов.
Кричала я сама собі:"Ти не кричи!"
А серце знов .
Любов ,любов,любов...

Ховала почуття подалі,
Ти думаш довго?
Й тижня не було!
Хотіла жити ,жити й не кохати ,
Та доля вирішила все давно...

четвер, 6 квітня 2017 р.

А ви знаєте, людина може піти .
Піти із вашого життя ,забути назавжди .
Так ,та людина що вас кохала навіки,
Не думайте, не засліплена і гордість є таки .
Ви знаєте, людина може не вернутись...
Так, та людина з якою спогади одні.
Ви скажете собі :
"Багато  ще буде" ,
Ви можете прожити ,мовляв :'Усе пройде'.
Вам стане сумно ,
Терпко на душі ,
Не будете ви їсти,згадаєте ті дні,
Ті дні ,коли ви байдуже не читали листи.
Ви знаєте, людина може не вернутись ,
А ви знаєте,людина може піти,
Так ,та людина яку кохали ви.
А можна вона буде просто мовчати ?
Не хочеться  говорити ,не в змозі й ридати ...
Люди,а ви можете її не чіпати ?
Так важко їй жити ,ще важче сказати . ..
Сказати про те ,що трапилось з нею ,
Що трапилось раптом з душею !
Сидить самотою ,вже вечір  ступає ,
Вона і сидить так
Буває й ридає .
А їсти ? А їсти не їсть вже й очима блукає у темній кімнаті , де ніхто не буває.
Так ,я не найкраща
І ніколи не буду такою .
Так, не найгарніша,
Але не жалюгідна копія  з 'доброю'душею.
Можливо , я колись і переймалася
 вашими думками ,
Але тепер почуття мої під сімома замками.